«Якщо не зважатимемо на проблеми

ромів зараз, то потім нам потрібно

буде докласти набагато більше

зусиль і ресурсів"

Починаючи з 2010 року,  з ромськими громадами в Україні  почали працювати ромські соціально-медичні посередники. Ними стали, насамперед, представники ромських громад, що користуються  авторитетом та повагою серед ромів, мають певний рівень освіти. Найвагомішим аргументом на користь такої роботи була і залишається потреба ромів у доступі до належних медичних та соціальних послуг. Особливою проблемою завжди було  забезпечення недискримінаційного ставлення до  ромів з боку тих, хто ці послуги надає.

Посередництво є одним із механізмів, спрямованих на вирішення  проблем, пов’язаних з проживанням на певній території представників ромської національної общини та недопущення проявів дискримінації. Він  використовуються в Європі та Україні, в  першу чергу, для подолання нерівності між ромами та  іншими групами населення, коли йдеться про працевлаштування, медичне обслуговування, освіту та отримання соціальних послуг. За кілька років посередники завоювали довіру з боку пересічних жителів ромських поселень.  Надаючи практичну допомогу  представникам ромської національної общини у забезпеченні їхніх медичних і соціальних потреб, медіатори формують інформаційну базу соціальних, медичних, правових, освітніх та інших потреб ромських громад, водночас,  формується певне уявлення про їхні основні характеристики та особливості.

МБФ «Чіріклі» за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження» та програми «РОМЕД-2» почав популяризацію моделі ромських соціально-медичних посередників з метою її підтримки з боку держави на національному та регіональному рівнях.

Основними партнерами Фонду «Чіріклі» у реалізації програми ромських соціально-медичних посередників  є Міністерство соціальної політики України, Міністерство культури та інші міністерства та відомства. Багато роботи проводиться з місцевими та обласними органами влади. Так Фондом «Чіріклі» була  налагоджена співпраця з місцевими та обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в різних регіонах України.

В м. Києві робота почалась із  налагодження співпраці з міським Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та Дарницькою  районною державною адміністрацією.

Узагальнюючи досвід співпраці з Фондом «Чіріклі»  спеціаліст  Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Оксана Софронова сказала: «Міський Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді координує роботу 10-ти  районних центрів. Я дуже  задоволена, що два роки тому ми підписали договір із благодійним фондом «Чіріклі» та  долучилися до співпраці  з ромськими медіаторами. Спектр нашої роботи розширився, бо раніше ми фактично не звертали увагу на ромські сім'ї.

Саме медіатор виїжджала в  місця розташування стихійних таборів, розмовляла з ромами, запрошувала їх до нас. У нас є денний центр, куди будь-яка людина, яка потрапила у складні  життєві обставини, може прийти. Там, навіть не називаючи імені, можна отримати фахову юридичну допомогу.  Наприклад, в одного з ромів виникла проблема, пов’язана з втратою документів,  йому  дуже важко було зробити  паспорт, позаяк він був прописаний в іншій області. Юрист виїжджав туди. Два роки тривали ці зусилля, але паспорт хлопцю таки зробили.

Тепер, уже в рамках цього проекту, робилися документи ромам, які цього потребують. Я знаю інші дуже приємні історії, їх кілька. Скажімо, коли ромні, яка прийшла в наш денний центр, познайомилася з хлопцем. Він сирота, потрапив у складні життєві обставини – родичі вигнали його з дому. І вони сподобалися одне одному, створили сім'ю. Зараз ця жінка народила вже другу дитину. Спершу вона жила в соціальному гуртожитку, він туди приходив. Виявилося, що йому як сироті, як довели наші юристи, мало належати житло, і він його отримав.  

При роботі з зазначеною категорією громадян головне – довіра ромів до наших соціальних працівників і медіаторів. Досить багато є звернень до нас із інших областей і регіонів. Я дуже рада, бо коли я думаю про цей наш спільний проект, то бачу, що він успішний і ефективний».

У 2014 році фонд «Чіріклі»  розпочав роботу з Дарницькою районною адміністрацією міста Києва.  Основним критерієм за яким обрали саме  Дарницький район  був той факт, що саме тут поселився ромський табір, а також є місця компактного проживання ромів.

«Міська влада донині не звертала уваги на проблеми ромів. Я вважаю, що коли ми не зважатимемо на проблеми ромів зараз і залишимо їх у тому ж стані, то потім нам потрібно буде докласти набагато більше  зусиль і ресурсів для вирішення цих проблем. Будь-яка людина має право на гідне життя, доступ до медичних послуг, і ми маємо забезпечити дотримання цих прав. Це повною мірою стосується і  ромів», -  такими словами охарактеризував проблему Геннадій Сінцов, голова Дарницької РДА м. Києва.

В рамках співпраці за програмою РОМЕД-2, в Дарницькій РДА  створили спеціальну робочу групу з питань ромів. Ця група проводить регулярні зустрічі за участі ромських посередників та представників громади, разом вони планують свою роботу та поступово реалізують заплановане.

Також в рамках співпраці проводиться робота в Центрі сім’ї Дарницького району.  Наталія Костюк, директор Центру сім’ї так коментує перші результати реалізації програми РОМЕД-2:

«Основною  проблемою навіть тих ромських сімей, які проживають постійно на території району, є те, що вони не завжди знають, куди звертатися при виникненні певних обставин. Та з появою медіатора в нашому районі ситуація змінилась кардинально. Медіатор направляє   членів  ромських сімей   в певну структуру, а за потреби сам представляє її інтереси, що значно полегшує роботу для державних структур. Сім'я може отримувати і матеріальну допомогу, і психологічну. У Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є відповідальний фахівець, який займається  ромами. І це теж завдяки нашій співпраці з благодійним фондом «Чіріклі».

Для ромських жінок, завдяки медіатору, при бібліотеці створено спеціальний клуб. Туди можуть прийти жінки з якимись проблемами, обговорити їх.
І ще. Так зване «ромське радіо» працює дуже добре – їх ні в якому разі не можна обманювати. Краще сказати правду - наприклад, «я не володію цим питанням, я дізнаюся і скажу (подзвоню, повідомлю) потім». Якщо раз обдуриш - потім довіри не чекай. Інформація про брехню, навіть маленьку, розходиться моментально, і ставлення потім таке - «що з нею (або з ним) розмовляти не має сенсу».

Я хочу сказати, що робота з ромської громадою зараз у нас в районі  налагоджена дуже добре. Це, напевно, єдиний із районів Києва, який цю проблему не пустив самопливом. Тут варто відзначити позицію Геннадія Сінцова, голови району, позицію соціально-активну. Це стосується всіх питань, без винятку. Тому у нас і з вирішенням ромської ситуації так.

І якщо продовжити фразу «Вирішити ромські проблеми можна, якщо ...», то я б сказала так: якщо не протиставляти ромську громаду іншим мешканцям району, якщо бачити в ромах таких самих громадян України, як і всі інші (хоча б на той період, поки вони у нас живуть), якщо ставитися до них не з іронією, а серйозно, по-людськи, з повагою, - тоді вони теж відгукуються і готові до співпраці», - закінчила свою розповідь Наталя Костюк.

А ми від себе хочемо додати - районна влада має великі й продумані плани щодо покращення умов проживання в ромському таборі Дарницького району. І висловлюємо надію, що фонду «Чіріклі» вдасться налагодити таку ж ефективну співпрацю з іншими районами столиці, де є подібні проблеми, зокрема, з Голосіївським. 

Статтю підготувала Ірина Ткаченко.

P.S. Проект «Розширення можливостей ромських соціально-медичних посередників в України» реалізується за підтримки програми «Ромського здоров’я» ІВФ та«Ромської програмної ініціативи» Міжнародного фонду «Відродження».