Головна  →  герої не вмирають  →  10 грудня 2015

Герої не вмирають....

Герой Євромайдану!

 

 

 

1

    

 

 
 
 
Пасхалін
Юрій Олексійович
 (18.01.1984 – 19.02.2014)
 
Разом з колегами та друзями був присутній на Революції Гідності.
 
19 лютого 2014 року отримав три вогнепальні поранення в спину і одне - з пневматичної зброї. Першу допомогу було надано в Будинку профспілок. Після підпалу будинку його евакуювали до 18-ї лікарні на бульварі Шевченка, проте врятувати Юрія не вдалося.

СЛАВА УКРАЇНІ! ПОЛЕГЛИМ ПАМ’ЯТЬ!...

 

 

 

 

2

   

      

 
 

 

 

 

Зінчик
Станіслав Михайлович
(22.09.1975 – 24.05.2014) 
 
 
 
 
 
У березні 2014 року пішов добровольцем у перший резервний батальйон Національної гвардії України.
 
Станіслав брав активну участь у Революції Гідності, зокрема пережив події 18.02.2014 року та розстріл на вул. Інститутській 20.02.2014 року. Чоловік трагічно загинув під час нападу терористів на сили антитерористичного центру під Слов’янськом 24.05.2014 року.  Військовий отримав вогнепальне поранення від осколків гранати, що розірвалася поблизу нього. На жаль, поранення виявилося не сумісне із життям.

 

 

 

3

     

 

 
 
 
 
Кузьмін
Дмитро Володимирович 
(27.04.1974 – 10.07.2014)
 
В ряди батальйону Національної гвардії пішов добровільно.
 
10 липня 2014 року трагічно обірвалось життя командира 1 відділення 1 взводу батальйону спеціального призначення резервістів сержанта резерву Дмитра Кузьміна. Він загинув під час виконання бойового завдання в селі Ульяновка Красноармійського району Донецької області. Дмитро наштовхнувся на ворожу засаду та отримав поранення, не сумісні з життям

 

 

 

 

4

      

 

 

 

 

 Римар 
Ігор Віталійович
(09.07.1962 - 27.07.2014)
 
Під час Євромайдану був у складі 18-ї сотні. 08.05.2014 року учасники цієї сотні поїхали добровольцями тримати лінію оборони під Луганськом.
 
Під час виконання чергового завдання, противники спрямували на оборонний пункт захисників України «Град». Ігор Віталійович отримав осколкову травму голови з пошкодженням кісток черепа. Крім того вибухнула граната, яку він постійно тримав біля серця. Смерть настала біля с. Георгіївка, Луганської області при виконанні бойової задачі.

 

 

 

5

   

      

 

 

 

Литвинський 
Юрій Олексійович
(03.11.1967 - 10.08.2014)
 
Заступник командира батальйону з озброєння - начальник технічної частини резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України.
 
10 серпня 2014 року Юрій загинув під Іловайськом (Донецька область) під час зіткнення з бойовиками та комплексного обстрілу з боку терористів. Снайперська куля зі зміщеним центром ваги потрапила у стегно, пройшла крізь внутрішні органи та застрягла у серці.

 

 

 

6

      

 
 
 
 
 
 
 Аболмасов
Андрій Вікторович
(06.10.1969 - 17.08.2014)

 

Доброволець - підрозділ "Айдар" 

Старший сержант Аболмасов Андрій Вікторович, 06.10.1969 р.н.,проходив службу на посаді фельдшера медичного пункту частини. Загинув 17.08.2014 біля селища Хрящевате в зоні АТО, від обстрілу позицій.

 

 

 

7

   

 
 
 
 
 
 
Войтенко 
Олег Андрійович
 (11.03.1978 - 22.08.2014)
 
 
Призваний Дарницьким РВК в 12 БТрО м.Києва. 
 
Сержант Войтенко Олег Андрійович проходив службу на посаді кулеметника. Загинув 22.08.2014 року в лікарні міста Щастя від поранень, отриманих внаслідок танкового обстрілу позиці для охорони та оборони опорного руху в районі Червоний Яр міста Луганськ.

 

 

 

8

      

 

 
 
 
 
Харченко
Євген Борисович
(1.02.1987- 29.08.2014)
 
Служив солдатом батальйону «Донбас»
 
Під час виконання чергового військового завдання, солдати (серед них і був Євгеній) опинились в  «іловайському котлі». На їхньому шляху несподівано з’явились танки і один з них прямим попаданням влучив у машину військових. На жаль, врятувати Євгенія не вдалося. 29 серпня трагічно обірвалося молоде життя хлопця та усього взводу.

 

 

 

 

9

   

       

 
 
 
 
 
 
 
Єщенко
Віктор Васильович
(27.02.1967 - 29.08.2014)
 
В травні 2014 року він добровільно вступив до батальйону «Миротворець»
 
"В батальйоні ми не носили погонів, не всі знали звання один одного, не було прийнято... Були серед нас зовсім "зелені" хлопчики та сивочолі ветерани. Серед таких був дуже скромний чоловік, який тягнув лямку служби разом з всіма: ходив у наряди та дозори, на блокпости і в розвідку, відбивав атаки ворогів в Іловайському депо. Разом з усіма виходив по "коридору смерті". Там загинув... Полковник Віктор Єщенко.

 

 

 

 

10

     

      

 
 
 
 
 
 
 Ульяницький
Олег Миколайович
(07.07.1968 - 29.08.2014)
 
 Киянин, боєць добровольчого батальйона "ДОНБАС", позивний Контра.
 
29 серпня 2014 року вранці при виході з Іловайського котла колона українських військ була розстріляна з танків і мінометів. Машина КАМАЗ, в якій їхав Олег та більшість бійців з роти охорони батальйона ДОНБАС , згоріла від прямого попадання танка та здетонованого боєкомплекту. Вижити вдалося одиницям. Олег Ульяницький загинув від осколкових поранень.

 

 

 

 

11

      

 
 
 
 
 
 
 
Артюх
Юрій Іванович
(04.08.1980 - 02.09.2014)

 

 Юрій був старшим сержантом, проходив службу на посаді командира стрілецького відділення.

 
Юрій загинув 2-го вересня 2014 року після обстрілу «Градом» їхньої позиції для охорони та оборони взводного опорного пункту в районі Червоний яр м. Луганськ .

 

 

 

12

      

 
 
 
 
 
 
Савуляк 
Володимир Іванович
(12.06.1985 - 29.09.2014)

 16 травня 2014 року був мобілізований до 11 батальйону територіальної оборони "Київська Русь". 

 
Володимир загинув 23 вересня 2014 року під містом Дебальцеве Донецької області під час виконання бойового завдання по доставці боєприпасів.

 

 

 

13

    

 

 

 Васюк
Олег Олександрович 
(08.08.1975 - 30.11.2014)

 

Захищав незалежність України в 12 БТО «Київ», був молодшим сержантом.

 
30.11.2014 загинув в околиці села Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області під час виконання військового обов’язку.

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Соколенко
Андрій Олексійович
(05.08.1972 - 08.01.2015)
 Пішов добровольцем у зону АТО у складі 34-го Кіровоградського батальйону територіальної оборони
 
9 серпня поблизу м. Дебальцеве Донецької області Андрій попав під мінометний обстріл.  Він отримав надзвичайно важкі поранення голови, кінцівок, внутрішніх органів. Вже поранений, чоловік допомагав вийти з зони обстрілу пораненому побратиму. Лікарі рятували Андрія спершу в Артемівську, потім у Харкові та Львові, потім його перевезли до Києва, у реанімацію Головного військового госпіталю. Андрій пережив 29 операцій. На жаль, вони не врятували життя чоловіка.  Його не стало 08 січня 2015року. Поховали Андрія  на Алеї Слави воїнів АТО на Лісовому цвинтарі.  

 

 

 

15

 

 

 
 
 
 
 
 Сохацький
Андрій Володимирович
(14.10.1970 - 30.01.2015)
 Андрій Володимирович був призваний до лав ЗСУ 14 серпня 2014 року. Служив у 128 бригаді зв’язківцем.
 
Під час артилерійського обстрілу, був виведений з ладу блокпост, що знаходився в селі Нетішино Донецької області. Його охороняла 128 бригада. Життя чоловіка обірвалося 30 січня 2015 року внаслідок значної втрати крові, до якої призвели чисельні ушкодженні від вибухової травми.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

   

 

 

 

 

 

 

     

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Павлов
Ігор Миколайович
(28.05.1968 - 09.02.2015)
 
Офіцерську службу розпочав на посаді начальника зенітно-ракетного розрахунку зенітно-ракетної частини в Західній групі військ.
З 1993 року прибув до України, де прийняв присягу на вірність українському народові та проходив службу на посаді курсового офіцера та начальника курсу факультету спеціального зв’язку Київського воєнного інституту управління та зв’язку. З 1999 року по 2001 рік – слухач факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України. З 2001 по 2003 рік проходив службу на посадах: викладача, старшого викладача кафедри  тактико-спеціальної підготовки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. З 2003 по 2006 рік навчався в ад’юнктурі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, після закінчення ад’юнктури був призначений на посаду заступника начальника кафедри тактико-спеціальної підготовки. З 2008 року – начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки. У подальшому захистив дисертацію здобувача наукового ступеню “кандидат технічних наук” і отримав наукове звання “Доцент”. За своє викладацьке життя виховав, вишколив і навчив багато поколінь військових фахівців-зв’язківців.
Життя Ігоря Миколайовича обірвалося 09 лютого 2015 року в місті Дебальцеве, а саме на блок-пості Логвинове.

 

 

 

 

 

17

 

      

 

 
 
 
 
 
 
 
 
Чабан
Сергій Петрович
(18.03.1969 - 18.02.2015)

 В 2014  році пішов добровольцем до військкомату і був призваний до лав Національної гвардії. Проходив службу при в/ч 2017.

 
Воював під Маріуполем, м.Лисичанськом, м. Щастя.
Загинув 18.02.2015 під час виконання військового обов’язку. Протягом 4-х місяців вважався зниклим безвісти. Факт загибелі встановлювався  ДНК експертизою.
Нагороджений медаллю «За мужність» III ступеня, посмертно.

 

 

 

 

18

   

      

 

 
 
 
 
 
 
 
 Кравченко
Юрій Вікторович 
(20.02.1978 - 08.04.2015)
 
 
 Чоловік був мобілізований 06.09.2014 року. У складі 28-ї Окремої Механізованої бригади.
 
 
з 20.10.2014 по 08.04.2015 брав участь у проведенні АТО в Донецькій області, був командиром відділення БМП (бойової машини піхоти), командиром БМ. Загинув 08.04.2015 року в Донецькій області, с. Курахово-1 від пострілу снайпера. Юрій похований на Лісовому кладовищі 14.04.2015 року. 

 

 

 

 

19

   

     

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 Богачов
Олег Олексійович
(14.03.1992 - 13.04.2015)

  Мав активну політичну позицію, яку намагався донести всій Україні разом з побратимами Чорного Комітету та батальйону ОУН.

 
Під час бою, що зав'язався зранку 13 квітня, бійці батальйону , в тому числі й Олег, прийняли бій в Пісках . Знищивши декількох сепаратистів і підбивши військову техніку супротивника, група батальйону почала відступати, відчуваючи значну перевагу у силі противника. Олег і ще декілька бійців прикривали відступаючих. Внаслідок перестрілки Олег був смертельно поранений.

 

Перейти до спискуВерсiя для друку